Урологія (грецькою "uros" - "сеча" и "logos" - "наука") - медико-хірургічна дисципліна, яка вивчає причини виникнення, клінічні прояви, діагностику, лікування та профілактику захворювань, травм та функціональних розладів органів сечовидільної та статевої системи. Останнім часом урологія повністю відокремилась від загальної хірургії й розглядається , як самостійна медична дисципліна. Виходячи з даного визначення, в сфері професійних інтересів лікаря-уролога є різноманітні патологічні стани, як у чоловіків, так і у жінок. Для усунення тих чи інших клінічних проявів захворювання, лікар застосовує, як терапевтичні методи консервативного (медикаментозного) лікування, так і хірургічні втручання. Використовуючи останні досягнення сучасної медичної науки й техніки, ця галузь стрімко розвивається, перелік діагностичних та лікувальних маніпуляцій й процедур збільшується. Саме з цього приводу, лікар - уролог давно не є "вузьким" спеціалістом по нирках, сечовому міхуру й простаті. В урології сформувалися відносно самостійні субспеціальності:

• фтизіоурологія- вивчає туберкульозні стани сечостатевої системи;
• онкоурологія - предметом вивчення є різноманітні новоутворення, доброякісні та злоякісні пухлини органів сечовидільної та статевої систем;
• урогінекологія (надає допомогу жінкам, які отримали різноманітні урологічні ускладнення після перенесених гінекологічних захворювань;
• андрологія – вивчає статеві дисфункції чоловіків;
• дитяча урологія.

• комплексний огляд лікаря уролога: збір анамнезу, огляд статевих органів та слизових оболонок, оцінка стану;
• пальцеве обстеження прямої кишки;
• обстеження простати;
• УЗ – діагностика сечостатевої системи;
• Інтраректальне УЗ – обстеження передміхурової залози;
• Комп’ютерна томографія органів сечовиділення;
• масаж простати;
• цистоскопія;
• уретроскопія;
• інстиляція ( промивання) сечового міхура;
• бужування (відновлення прохідності) уретри;
• катетеризація сечового міхура;
• блокада сім’яного канатика;
• пара простатична блокада;
• в/в, в/м ін’єкції.